[ Спеціально до презентації книги “Феміністки не носять рожевого та інші вигадки”, поділюся щирими та відвертими історіями жінок про життя, роботу, сім`ю, дітей, про них самих, унікальних та неймовірних. Серед цих рядків ти прочитаєш, що у серці фемінізму ‒ жінки. Жінки, які можуть все: будувати сім`ю, виховувати дітей, керувати бізнесом, носити рожеве, робити брови, їсти солодощі, пити вино…все, що захочуть! ]
Наталя Табачин ‒ співзасновниця Nravo Kids та EdPro.ua, дружина, мама двійнят ‒ про те, чому важливо віднайти баланс та робити те, що подобається.
“Феміністки не носять рожевого і інші вигадки”
Все почалося під час декрету. До народження дітей я працювала у великій корпорації. Дуже часто, коли жінка будує кар’єру вона старається не випадати надовго з процесу. Оскільки у мене народилися одразу двійнята, я не мала змоги повернутися на роботу через пів року. Я залишалася у декреті, поки дітям не виповнилося три роки.
Жінкам складно повертатися на роботу, навіть на ту саму посаду. Потрібно підтверджувати свою кваліфікацію, постійно вчитися і розвиватися. Коли жінка стає мамою, то з’являються інші обов’язки і не вдається вільний час витрачати на роботу і навчання.
“Я усвідомила, що хочу створити свій продукт, так я зможу контролювати свій час.”
За три роки я поставила собі багато запитань: чи хочу я працювати у корпорації, рухатися по кар’єрній драбині від керівника відділу на члена правління, чи це моя місія, чи цим я хочу займатися. Я почала ходити на курси, займатися в групах, аби зрозуміти що мені до вподоби робити. Тоді я усвідомила, що хочу створити свій продукт, так я зможу контролювати свій час.
Чоловік є для мене великою підтримкою. Пів року я спостерігала за його компанією, NRAVO, яка на той час була найбільшим виробником ігор. На базі цієї компанії, я створила свій проект, зі своєю місією та цілями, Nravo Kids ‒ для дітей дошкільного віку. Звичайно, що були страхи, але я їх сприймала, як задачі, які треба виконати.
“Якось неприйнятно, що жінки також можуть домовлятися.”
Чоловіки не вирішують завдання формальними зверненнями чи листами. Вони звикли домовлялися, на зустрічах чи переговорах. Мені було цікаво чому так: чоловікам зручніше спілкуватися з чоловіками. Жінок не придушують в бізнесі, але їх частка критично мала. Часто вони конкурують між собою, не можуть домовитися з спільнотою чоловіків без зайвих емоцій і надмірних очікувань.
“Я будую стосунки у своїй компанії на довірі.”
Довіра ‒ це базова цінність. Якщо людина хоче працювати на проекті, їй подобається, вона чесна і відверта ‒ вона не дозволить собі обманювати. Хоча я розумію, що ми можемо перегоріти, немає настрою, “жіночі” дні. Я чесна з колективом, а вони зі мною. Я можу відлучитися в школу на дитячий виступ, так само і працівники можуть піти раніше, якщо це потрібно. Головне результат, а не кількість відпрацьованих годин. Хоча робота в офісі теж важлива, тут ми спілкуємося, обмінюємося досвідом та придумуємо нові рішення.
“Думаю, жінка повинна дійти до такого стану, коли почне шукати подібних собі жінок.”
Ми з подругами працюємо у різних напрямках, але нам цікаво разом. Може, частково це через вік. Коли жінка вже реалізувала себе, має сім’ю чи бізнес, їй не вистачає жіночої поради. Часто чоловіки не стикаються з подібними проблемами і не розуміють. Тому ми будуємо спільноту сильних жінок, з якими можна поділитися своїми задачами та знайти підтримку.
“Сім’я, бізнес, діти ‒ це не галочки у переліку справ на життя, які треба поставити. Жінка повинна робити те, що робить її щасливою!”
Чоловік допомагає мені. У нього було вибору. Так природньо сталося (у нас двійнята), тому йому доводилося опікуватися. Він вмів усе: мити, переодягати, заколистувати. Це, здається, банальні речі, але чоловіки їх не роблять. Часто через те, що жінки переживають, що вони будуть робити це не так. І вони будуть робити НЕ ТАК! Але я кажу молодим мамам: залишайте дитину з татом. Це дасть можливість бути вільною: піти вчитися чи працювати, якщо є бажання або у салон краси, привести себе в порядок, не тримаючи дитину на руках.
Ми разом беремо участь у розвитку і вихованні дітей. Щось ми поділяємо між собою, щось делегуємо. Стараємося виховувати їх як особистостей, які мають право вирішувати що їм цікаво і чим хочеться займатися.
“Важливість батьків у тому, щоб допомогти дітям вирости, але не змінити тих, якими вони є.”
Мої правила, які дозволяють почуватися щасливою:
- Можливість робити те, що подобається;
- Постійні зміни
- Підтримка
- Відчувати свій баланс.
Інколи для задоволення життям треба більше працювати, а інколи від приготування смачної вечері для сім’ї з’являється неймовірна радість!
